Українські традиції та звичаї

Так усім миром працювали в селі (до речі, інші назви громади — «мир», «село»). «Із громади по нитці, бідному сорочка» — ця приказка відповідала дійсності.

Одним із найпоширеніших звичаїв, що тримався дуже довго, була толока. Суть її полягала в наданні безкоштовної допомоги односельцям за пригощання (господар пригощав усіх, хто допомагав). Толокою виконували найважчі роботи в полі — орання, сівба, жнива, — а також господарські справи — будування хати, копання криниці та інше.

Споконвіку для українського народу мірилом заслуг була праця: хто скільки вклав у землю, той відповідно мав і отримати. На цьому ґрунтувався і звичай першого займання вільних земель і отримання на них власності.