Джоан Ролінґ

Освітлював кімнату вогонь, що гоготів у чудовому мармуровому каміні,

- Бе-е, - скривилася Флер, побачивши себе у дверцятах мікрохвильовки, - Білл, не дивись на мене... я бридка.

Гаррі миттю збагнув - сталося щось погане. Люпин підтримував непритомного закривавленого Джорджа

Гаррі миттю збагнув - сталося щось погане. Люпин підтримував непритомного закривавленого Джорджа

- Так, Гаррі, - ледве стримуючись, прохрипів Люпин, - і це сталося на очах у смертежерів! Ти вже мені вибач, але в мить, коли тобі загрожувала нагла смерть, це був, м’яко кажучи, незвичний хід. А повторювати його сьогодні на очах у смертежерів, які були присутні під час того першого випадку або про нього чули - це було просто самогубство!

- Кінґслі, я доведу, хто я такий, як побачу сина, а зараз відійди, бо гірше буде!

Гаррі ще не чув, щоб містер Візлі так кричав. Він увірвався у вітальню, лисина блищала від поту, окуляри на носі перекосилися. Фред забіг за ним, обидва були бліді, проте цілі й неушкоджені

- І ось що я придумала, - прошепотіла вона й почала його цілувати так, як ще ніколи не цілувала, і Гаррі теж її цілував, і це була блаженна мить забуття, палкіша за вогневіскі; на світі, крім Джіні, не лишилося нічого, вона була в його обіймах, однією рукою він пригортав її за спину, а другою пестив довге запашне волосся, що так солодко пахло

Геґрід з такої оказії нап’яв свій найкращий - і найогидніший - бурий ворсистий костюм.

Люпин, тиснучи Гаррі руку, всміхався, та Гаррі помітив, що він смутний

Люпин, тиснучи Гаррі руку, всміхався, та Гаррі помітив, що він смутний.