Мовчання ягнят

Primum non nocere». Найперше – не нашкодь.

Намагаючись не забити голову, вона піднялася й стала у вузькому проході, затуляючи рукою обличчя від павутини. Мабуть, саме так почуваються, коли вдягають вуаль

Ну й пішов ти на хер, Чилтоне

Гадаєте, до ФБР не наймаються психи? Та вони весь час до нас приходять. Минулого тижня в Сент-Луїсі подавав заявку чоловік у перуці Мо. У сумці для гольфу приніс базуку, дві ракети й чако з ведмежої шкіри.

– То ви його взяли?

знаєте, що він зробив із Віллом Ґремом.

– Я читала, ще коли це сталося.

– Він випатрав Вілла ножем для різання лінолеуму, коли той його розкусив.

Вілл Ґрем, найкращий слідовик, який коли-небудь був у зграї Кроуфорда, вважався легендою в Академії; а ще він був п’яничкою, який жив у Флориді, й мав таке обличчя, що, як казали, дивитися неможливо.

Primum non nocere». Найперше – не нашкодь.

В пизду його, — сказала Старлінг уголос і поставила ноги на підлогу.
— Ти там що, Старлінг, розбещуєш якесь дурбецало? — спитала Арделія Мепп. — Затягла його сюди тишком-нишком, поки я спала, а тепер інструктуєш і гадаєш, що я нічого не чую.
— Вибач, Арделіє, я не хотіла…
— Старлінг, їм треба давати набагато точніші вказівки. Не можна говорити такі речі, як ти оце щойно сказала. Розбещення дурбецал схоже на журналістику — треба чітко вказувати Що, Коли, Де і Як. Думаю, що Чому відпаде саме по собі, по ходу справи

Розум може багато чого зіпсувати, так?

цього не робив. Це скоїв Распейл. Распейл полюбляв моряків. Був один скандинав на ім’я Клаус якийсь там. Распейл так і не назвав його прізвища.
Голос доктора Лектера перемістився нижче. Старлінг подумала, що він, певно, ліг на підлогу