Коли старанно приховані і запилюжені часом скелети таки вибираються зі старих шаф на світ Божий — чекай біди. Головна героїня — письменниця — несподівано для себе отримує запрошення на дівич-вечірку шкільної подруги, з якою не спілкувалася років з десять. Вихідні мають промайнути весело — гучні посиденьки десь далеко від цивілізації поміж густих лісів англійської провінції у скляному будинку з веселою компанією. Проте щось пішло не так… За дві доби вона, зранена та скалічена, приходить до тями в лікарняній палаті й із жахом усвідомлює, що нічогісінько не пам’ятає… Хоча й відчуває: трапилося щось жахливе!
👍Vale a leitura💀Assustador🚀Não dá pra largar💧Sentimental