І будуть люди

Бо не вороги страшні — страшні зрадливі друзі.

Всі тільки й кричать: «Свобода! Свобода!» А з чим її їсти — ніхто толком не знає.

Російський народ вихований в дусі царизму, він не може жити без пастиря. Хіба після того, як зник рід Іоанна Грозного, лишився порожнім російський престол? Нова свіжа кров ввіллється в Росію з новою династією, сильна воля і тверда рука візьме владу над нами. Нового Петра чекає змучена наша Росія.

Жінок теж, Соломоновичу, люблять... Тільки один любить її лишень тоді, як зверху лежить, а в другого любов ота не згаса, як вона захворіє та їй догляд потрібний. То яка любов праведніша?..

Та щось таки бачу, — вийнявши із рота люльку, відповів мирно козак. — Тільки дуже дрібне. Ніяк, пробачайте, не розберу: гівно чи людина.

Сидоренко мерщій до крайнього будинку, обережно визирнув із-за рогу.
— Стоїть як на долоні… Коло

Отець Діодорій аж рота роззявив, застуканий зненацька отаким поворотом.
— Невже вам, врешті-решт, не ясно, що ви дієте і проти заповідей Христових?
Тут отець Діодорій аж підскочив. Як? Його, найсуворішого, найнесхибнішого, найтвердішого ревнителя віри православної, звинувачувати в порушенні заповідей Божих?!

його крізь довгі зимові ночі, позбавлені сну, коли ти один на один із своїми сумнівами, коли навіть Бог відступився од тебе: шукай собі подальші шляхи сам, вирішуй

Любив щонеділі, після служби Божої, пройтися селом. Повагом, непоспіхом, як і личить духовній особі, з суворим

Послали гостеві на горищі, біля слухового вікна. Матушка потягла була перину в невелику потаємну кімнатку, що містилася за спальнею, — отакий собі закапелок,