Гюнтекін – Чаликушу

Щасливій вдові заманулося, поки доля не підкине для неї когось такого, хто дасть їй розкіш та задовольнить примхи, розважитися трохи з моїм кузеном…

— З вашого дозволу, я маю намір довести, що немає нічого неможливого

«Якщо вже гра в кохання змушує людину так палати й тремтіти, то яке ж тоді справжнє кохання?»

Одруження — це, вважай, єдина можливість поквитатися.

Кажуть, де любляться, там і чубляться

Та від нього лишилося мені в спадок уміння зустрічати біду навіть у найтяжчі хвилини з усмішкою.