Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі

Отже, перше запитання, яке слід поставити щодо ілюзій, звучить так: «Ви чекаєте на Санта-Клауса чи на Смерть?»

Сценарій — це те, що людина запланувала робити у ранньому дитинстві, а життєвий шлях — те, що трапляється насправді.

одна річ у житті є достеменнішою за податки й так само точною, як смерть: що швидше ви заводите нових друзів, то хутчіш вони стають старими.

У більшості випадків людина проводить своє життя, обдурюючи світ і, зазвичай, себе саму.

Щоб привітатися, ви спочатку викидаєте з голови все те сміття, що назбиралось у ній відтоді, як ви потрапили додому з пологового відділення,

Транз­акційний аналіз у психотерапії

Ця ситуація дуже чітко ілюструє весь пафос і глибину проблеми з привітанням, яка у випадку з Мортом пройшла три стадії. Коли він тільки долучився до групи, інші ще не знали, що він приречений. Спочатку вони зверталися до нього в тій манері, до якої звикли в цій групі. Їхні підходи були переважно обумовлені вихованням кожного члена групи — тим, як його вчили вітатися батьки, коригуваннями, внесеними пізніше в житті, і певною повагою та відвертістю, що є прийнятною у психотерапії.

оскільки головна проблема у відповіді на три інші запитання полягає в тому, щоб визначити, що належить до сміття, а що — ні.

1. Щоб привітатися, ви спочатку викидаєте з голови все те сміття, що назбиралось у ній відтоді, як ви потрапили додому з пологового відділення, а потім визнаєте, що це конкретне привітання вже ніколи не повториться. Щоб навчитися цього, можуть знадобитися роки.

2. Щоб відповісти на привітання, вам треба викинути з голови все сміття й побачити того, хто стоїть перед вами або проходить повз, чекаючи на вашу відповідь. Щоб навчитися цього, можуть знадобитися роки.

3. Після того як ви привіталися, ви викидаєте все сміття, що повертається до вашої голови; усі впливи обрáз, що їх ви зазнали, і страх перед усіма проблемами, з якими плануєте зіткнутися. Тоді ви будете німим і не знатимете, що сказати. Після багатьох років практики ви, можливо, думатимете про щось, варте слів.

У цій книжці обговорюються чотири питання: Як ви вітаєтеся? Як ви відповідаєте на привітання? Що ви кажете після привітання? І, насамперед, таке сумне запитання, як: Що ви робите замість того, щоб вітатися?