Хімія смерті. Перше розслідування

— Немає других шансів, просто інші. Ваше життя ніколи не буде таким самим, якщо ви колись прийняли інше рішення.

Генрі знову погодився взяти моїх пацієнтів і відмахнувся від пропозиції найняти тимчасового замісника.
— Займайтеся своїми справами, скільки потрібно. Зробіть мені послугу та дозвольте хоч іноді розворушитися, — сказав він.

— А ви сумніваєтесь? Я живу тут довше за вас. І знаю, чого варті наші добрі друзі й сусіди. Ножі вже, мабуть, почали гострити.

Але вчинив це місцевий. Він знає навколишні ліси й поля. Знає нас.

ІМС, і…
— Що-що?
— Інтервал з моменту смерті,

Я боявся цих снів. Не так, як люди бояться нічного жахіття, бо нічого страшного в них не було. Ні, навпаки. Я боявся їх, бо мав прокинутись. І тоді біль горя й утрати ставав свіжим, як одразу після трагедії.

Богом дана земля — так завжди казав тато.

це означало: той, хто закатував до смерті одну жінку та протягнув дріт через стежку, створюючи пастку для другої, — місцевий.

Лише за кілька годин експерти зі слідчої групи підтвердять, що це залишки пастки і що на стежці виявлено кілька крапель крові Лін.
Але жодного сліду Лін самої.

Так, людина померла, але для більшості людей це була віддалена трагедія, а отже, не трагедія взагалі.