Чорний обеліск

Коли від чогось відмовляєшся, то не конче втрачати його, — каже Георг. — Тільки ідіоти все втрачають.

— А ким же ти хочеш увійти в життя?
Я сміюся.
— Маленькою іскоркою життя, що намагається не згаснути.

Коли ти, гордий циніку, доживеш до мого віку, то, може, теж зрозумієш, що вірити не тільки зручно — часом те, в що віриш, буває навіть правдою.

Я до нестями люблю свою жінку, а сам їй осоружний.

Але в полі й хрущ м'ясо.

Що я можу мати проти? Я б хотів щось мати проти! На мить мені хочеться збрехати — проте я знаю, що Герда бачить мене наскрізь.

Ми повинні поважати його віру, а він наше безвір'я — ні.

Людина завжди має дивовижний хист до самообману й брехні, а коли йдеться про померлих, то самообман і брехня не мають меж, і вона зве їх пієтетом

Крім того, я ще хотів би бути дурним, безмежно дурним. Це найбільше щастя в наш час.

Бог набагато милосердніший за священиків, повірте мені.