, наша планета може загинути, а наше чудове Сонце неминуче помре. Що ж до нас самих, то, наскільки нам відомо, ми служимо найбільш високорозвинутим виявом загальної складності в нашому закутку Всесвіту. Якщо ми загинемо, то це, безумовно, буде великою втратою. Весь попередній розвиток зазнає краху. Але сам процес ускладнення триватиме. Ми є втіленням цього процесу. Наші тіла походять з усіх зірок і всіх сонць, які померли до нас, залишивши нам свої атоми як будівельний матеріал. І якщо ми загинемо — чи то через астероїд, чи то з власної дурості,— то наша складність разом зі свідомістю, здатною збагнути цей процес, обов’язково відтвориться в іншій частині Всесвіту. Я не кажу, що там з’являться такі ж люди, як ми, але постануть якісь розумні істоти такого ж рівня складності. Нас не буде, але процес триватиме. Можливо, навіть зараз, поки ми розмовляємо, щось таке відбувається в мільйонах інших світів. І, найпевніше, так і є, бо Всесвіт повсякчас іде в цьому напрямку