Гіпотеза Кохання

Адаме, – перервала вона його з мокрою посмішкою. — Це не важливо, тому що друге, ось те, що дійсно важливо.

Тепер вони були так близько. Вона відчувала його запах і його тепло, а його руки обіймали її обличчя, великими пальцями проводили взад-вперед, щоб витерти її щоки.

— Кохана, – прошепотів він, — що це друге?

Вона все ще плакала, але ніколи не була щасливішою. Тож вона сказала це, мабуть, з найгіршим акцентом, який він коли-небудь чув.

— Ik hou van jou, Адаме.

— Я сказала, що піду. Але зараз мені не хочеться ні з ким розмовляти, – вона ще раз витерла щоки, але якимось дивом потік припинився. Адаму Карлсену, відповідальному за 90 відсотків сліз факультету, насправді вдалося змусити когось перестати плакати. Хто б міг подумати? — Хоча я відчуваю, що безкоштовний алкоголь дійсно може допомогти

вб’ю тебе, – процідив він, і його голос звучав наче гарчання. — Якщо ти скажеш ще слово про жінку, яку я кохаю, якщо ти подивишся на неї, якщо ти навіть подумаєш про неї – я тебе, до біса, уб’ю.

Беру свої слова назад: з тобою вийде дуже дешеве побачення.

був ослом, але з несподіваною глибиною.

— Не відразу, — він з цікавістю подивився на неї. Ніжно. — Не скоро, я б сказав.
Вага, яка тиснула на її живіт з тих пір, як вона зрозуміла, що потрібно зробити, стала важчою. Тепер — ось і все. Кода. Момент, коли все закінчилося. Олів може це зробити, і вона зробить, і від цього все буде краще.

Я намагався звернути увагу, але говорити про Карлсена — це дещо дивно, без образи. Крім того, я постійно губився в очах Холдена.
— І його заду, — додала Ан.
— І його заду, — Малкольм щасливо зітхнув. — Така гарна задниця. У нього є маленькі ямочки на попереку.
— Боже мій, у Джеремі теж! Я хочу їх вкусити.
— Хіба вони не наймиліші?

Малкольм задоволено посміхнувся і прокашлявся.
— Ол, з ким я хотів зайнятися сексом останні кілька років?
— Ух… — вона почухала скроню. Вона з ходу могла назвати близько тридцяти людей. — Вікторія Бекхем?
— Ні. Ну так. Але ні.
— Девід Бекхем?
— Також так. Але ні.
— Інша Spice Girl? Та у спортивному костюмі Adidas…
— Ні. Гаразд, так, але не зосереджуйся на знаменитостях, зосередься на людях з реального життя…
— Холден Родрігес, — нетерпляче випалила Ан. — Він замутив з Родрігесом на соціальному заході.

Вона витерла обличчя, вважаючи, що чудово справляється з тим, що не думає про те, як їй болить; про те, як її тіло дзижчало, вібруючи, ніби не збиралося зупинятися, не через дві, не три, ані через п’ять годин; від слабкого, втішного запаху Адама на її шкірі.
Ага. Чудова робота.

Вона витерла обличчя, вважаючи, що чудово справляється з тим, що не думає про те, як їй болить; про те, як її тіло дзижчало, вібруючи, ніби не збиралося зупинятися, не через дві, не три, ані через п’ять годин; від слабкого, втішного запаху Адама на її шкірі.