НепрОсті

Франц мріяв про щось радикальне. І додумався до того, що найрадикальніше — чекати.

Часто вона перебивала Франца — розкажи те саме ще раз, але не так коротко.

Франц знайшов місце, яке робило подорожі необов’язковими.

Добре хоч десь когось мати. Хоча б для того, щоб було кому розказати історію дня, який варто заради цього прожити

Треба по-справжньому любити місця, щоб вони любили тебе.

Люблю її, а не себе, а вона є, завжди десь є, така сама гарна. Добре хоч десь когось мати. Хоча б для того, щоб було кому розказати історію дня, який варто заради цього прожити.

Себастян дуже вірив у силу власної присутності. Знав, що не може бути нічого поганого там, де він є, бо йому всюди було добре.

Треба по-справжньому любити місця, щоб вони любили тебе.

Зовсім небагато слідів. Війна, властиво, пройшла мимо. То чому завжди війна?

Ще в Африці Себастян зауважив одну цікаву річ — люди дуже охоче розглядають те, до чого треба опускати погляд, і страшенно неуважні до всього, коли — піднімати догори.

Для того, щоб бути щасливим, — сказав він Анні, — треба прожити без таємниць, а чужі знати лиш такі, які можна розказувати під тортурами.