Доки кава не охолоне

Ви не можете зустрітися з людьми, які не відвідували кафе. Теперішнє не зміниться. Є лише один стілець, сидячи на якому можна повернутися в минуле, і не можна вставати з цього стільця. Також є обмеження в часі.

«…Ти медсестра, тому я припускаю, що ти вже й сама помітила. У мене хвороба, яка стирає мою пам’ять.
Гадаю, що, коли я все більше втрачатиму пам’ять, ти зможеш погамувати свої почуття й дбатимеш про мене з незворушністю медсестри, і робитимеш це попри всі дивні речі, які я казатиму або чинитиму — навіть якщо я забуду тебе.
Тому я прошу тебе ніколи не забувати одного. Ти — моя дружина, і якщо життя в ролі моєї дружини стане для тебе занадто тяжким, я хочу, щоб ти

втручатися в те, що може змінити теперішнє.

не втручатися в те, що може змінити теперішнє.

е втручатися в те, що може змінити теперішнє

«Можливо, якщо я повернуся в минуле, то зможу все виправити. Можливо, мені вдасться ще раз поговорити з Горо».

в кафе було лише кілька накритих абажурами ламп, тому все навколо видавалося буро-чорним, мов на старій світлині. Геть кепсько.
Місце для темних справ

Навіть під таким простим одягом було помітно, яка в неї гарна фігура. Ніби красуня-модель з модного журналу, вона приковувала до себе погляди. Фуміко, безперечно, була тією жінкою, у якій поєднувалися розум і краса. Та хтозна, чи усвідомлювала це вона сама.

взяла листа і, ніби сумніваючись, що варто його читати, подивилася на Казу за барною стійкою. Кеї сумно кивнула.

об зустрітися з коханим, із яким вас колись розлучила відстань.