Убивства за абеткою

Божевільного, mon ami, треба серйозно сприймати. Божевілля — річ дуже небезпечна.

Слова, мадемуазель, це лише зовнішня оболонка думок.

те, що часто називається інтуїцією, є насправді враженням, яке базується на логічному висновку або досвіді.

В обґрунтованому логічному розумі немає місця для інтуїції – геніального здогаду! Можна вгадати, звісно, – і здогад є або правильним, або неправильним. Якщо правильним – ти називаєш це інтуїцією. Якщо неправильним – зазвичай більше про це не говориш. Але те, що часто називається інтуїцією, є насправді враженням, яке базується на логічному висновку або досвіді.

я мов примадонна, яка дає прощальний спектакль. І цей спектакль повторюється незліченну кількість разів!

Запевняю вас, Гастінґсе: для тих, кому є що приховувати, немає нічого небезпечнішого, аніж розмова! Слова, як одного разу сказав мені старий мудрий француз, — це вигадка людини, щоб перешкодити їй думати. Це також певний спосіб виявити те, що вона бажає приховати. Людина, Гастінґсе, не може встояти перед спокусою розкрити себе й виразити свою індивідуальність у розмові. Щоразу вона себе видає.

— Божевільного, mon ami, треба серйозно сприймати. Божевілля — річ дуже небезпечна.

Боже мій, я старію й стаю підозріливим, як сліпий сторожовий пес, що гавкає без причини.

Божевільна людина така ж логічна й поміркована у своїх діях, як і нормальна, — враховуючи її своєрідний, схиблений погляд.

Я вирощував кабачки! Але сталося вбивство, і я послав кабачки до дідька. І відтоді — я чудово знаю, що ви зараз скажете: я мов примадонна, яка дає прощальний спектакль. І цей спектакль повторюється незліченну кількість разів!