zvijani-vitrom-1

неї стане глузду

Він уже цілував її

раптом вона опинилась у нього в обіймах — її мокра щока притислася до плісованої сорочки, приборкані кулаки вгамувались на його грудях.

. Я жадаю вас від того першого дня, коли ви постали переді мною у холі Дванадцяти Дубів, зваблюючи сердегу Чарлі Гамільтона. Жодної жінки я так не жадав, як вас, і на жодну я так довго не чекав, як на вас.

Так, безперечно, коли маю до цього охоту,— недбало відповів він.— Кажуть, що я цілую незрівнянно.

мине й місяця, як вони будуть під містом — можу закластися з вами. Ставлю коробку найкращих цукерок проти...— Його темні очі затримались на її устах.— Проти вашого поцілунку.

Дорікав казанок горняткові, що чорне.

сусід доносив на сусіда, а брат убивав брата

Навіть малі дітлахи, пройняті страхом і ненавистю, могли розповісти про ті жахи, які принесли з собою янкі у завойований край.

Усі війни священні — для тих, хто мусить воювати,— мовив він.— Коли б ті, хто розпалює війни, не оголошували їх священними, який би йолоп захотів накладати головою? Але хоч би які гасла виголошували оратори, що сплавляють дурнів на війну, хоч би які благородні цілі ставили перед ними, причина воєн одна. Ця причина — гроші.