Повернення

Є щось зворушливе в жіночій потилиці, щось дитяче, і, мабуть, ніколи не можна на жінку всерйоз розізлитися. Товстухи з жирними потилицями, звичайно, не враховуються.

Кому не щастить, той може зламати палець, колупаючись у носі

я знаю: рости — теж означає прощатися. І рости теж нерідко означає залишати. А кінця не існує

ости — теж означає прощатися. І рости теж нерідко означає залишати. А кінця не існує.

думав, що прощання — це завжди кінець. Нині ж

ас просто зрадили. Говорили «батьківщина», а мали на увазі загарбницькі плани жадібної індустрії; говорили «честь», а мали на увазі жагу влади й гризню серед жменьки пихатих дипломатів та князів, говорили «нація», а мали на увазі свербіж діяльності нічим не зайнятих панів генералів.

— Так, але ж це не життя, — заперечує батько, — це позбавлене сенсу існування.
— Як на чий погляд, — кажу я. — А по-моєму, не життя — це якщо в підсумку тільки й можеш сказати, що ти тридцять років поспіль, день у день, заходив в одну й ту саму класну кімнату або в одну й ту саму контору.

лово «патріотизм» вони начинили своїм фразерством, спрагою слави, владолюбством, брехливою романтикою, своєю дурістю і купецькою жадібністю, а нам піднесли його як променистий ідеал.

так буде все життя. Завжди знайдуться два-три місяці, через які що-небудь буде шкода кинути. Так і не помітиш, як підійде старість.

щось зворушливе в жіночій потилиці, щось дитяче, і, мабуть, ніколи не можна на жінку всерйоз розізлитися. Товстухи з жирними потилицями, звичайно, не враховуються.