Кімната

— Я їду сьогодні з міста. Навчання.
— Шкода їхати?
— Шкода іти з ефіру?
— Ну, тоді доброї ночі Вам.
— Повертайтеся.
— І Ви теж.

Ти складався навпіл від сміху.
На прощання ми обіймалися, щоб побачитись наступного дня.
А потім тебе раптом не стало.
Тоді ж скінчилися і листи у гербарії.

Тому що не усе на краще, усе просто іде до того, що неминуче трапиться. Усе не на краще — усе на неминуче. І тому кожен знаходить свій шлях. Він може бути не найкращим з усіх можливих варіантів — ось це правда. Але він твій, а твоє завжди знайде тебе. Навіть якщо ти не визнаєш його за своє. Це однаково трапиться.

Його співрозмовник уважно слухав, не зводячи погляду з Матвієвого обличчя. «Що ж, це можна виправити, — думав він. — Якщо хлопець і справді цього хоче…».
Матвій цього дуже хотів. Принаймні він щиро в це вірив.

Sleep» — «Poets of the F