Спустошення Диявольского Акра

Тисячі жахливих припущень вже випустили свої кігті, намагаючись учепитися за мою свідомість, однак я ще не міг дозволити собі їх впустити

Подеколи стара світлина, давній друг чи вицвілий од часу лист нагадає, що ви вже не той, ким були колись, бо ж людини, яка мешкала поміж інших, мала певні цінності, робила той чи інший вибір, щось писала, більше немає. Самі того не помічаючи, ви здолали величезний шлях; дивне стало звичним, а звичне — якщо не дивним, то принаймні незручним чи недоладним

Ще одна зміна: мені вдалося трохи повернути час назад, і тепер ви зможете прожити зовсім новий день, у якому не буде клятих бомб!

Дивним ніколи не було легко у цьому світі, і це не зміниться

На серці було важко, та водночас ми почувалися щасливими й насолоджувалися компанією одне одного. Ми перемогли

Люблю тебе, — мовив він.
— Я теж тебе люблю

я йду і більше не повернуся. Це вже не мій дім

Я міг сказати все, що хотів, і піти геть, а вони не могли завдати мені більшого болю, аніж уже завдали

мої друзі, яким довелося бачити мене в такій подобі, без зайвих слів розуміли: це має лишитися між нами

Ми перемогли?
— Авжеж, перемогли, —