Лікар та душа. Основи логотерапії

Життя ставить перед нею проблеми, і їй слід розв’язувати їх, а розв’язати можна, тільки взявши на себе відповідальність за своє життя.

«Якщо ми приймаємо людей такими, якими вони є, ми робимо їм гірше. Якщо ж ми ставимося до них так, ніби вони такі, якими їм слід бути, то допомагаємо їм стати такими, якими вони можуть стати».

Ми не можемо обговорювати психотерапію, не взявши за вихідні точки психоаналіз та індивідуальну психологію.

Інший психіатр скаржиться, що в наші дні занадто багато пацієнтів приходять до лікаря з проблемами, з якими насправді слід звертатися до священика.

Віктор Франкл — всесвітньо відомий психіатр, психотерапевт, філософ. 1942 року він потрапив до концтабору, де на нього чекали голод, приниження, хвороби, постійна загроза життю. Аналізуючи свої дії та поведінку інших в’язнів, Франкл виробив стратегії, що утримують людину над прірвою, захищають розум від божевілля та дають сенс життю. Свій жахливий досвід виживання він описав у книжці, яка допомогла мільйонам людей віднайти себе та змінити життя. Віктор Франкл доводить, що, тільки-но індивід знаходить сенс свого існування, він отримує сили, щоб здолати будь-які випробування. Поради людини, яка зазнала нелюдських випробувань, варті того, щоб бути почутими.

Сфера дії логотерапії і передусім екзистенціального аналізу перебуває на межі між медициною та філософією. Медичне душпастирство функціонує в царині між медициною та релігією. Той, хто йде вздовж кордону між двома країнами, повинен пам’ятати, що за ним спостерігають із обох боків.

die Trotzmacht des Geistes

Urvertrauen zum Dasein

Парадоксальні наміри особливо ефективні в процесі короткотривалої терапії, передусім під час лікування хворих із різними фобіями, в основі яких — механізм тривожного передбачення.

Люди психологічно нездатні придумувати аргументи «за життя» чи пояснювати, чому вони хочуть продовжувати жити, якщо їх переймають думки про самогубство.