«погані» вуглеводи спричиняють різке підвищення рівня цукру в крові невдовзі після споживання. Організм реагує на це, виділяючи інсулін, який дає змогу поглинати цукор клітинам печінки, м’язів та жиру. Інсулін також не дозволяє організму використовувати жир як енергію, поки весь цукор не буде або використаний, або збережений у формі глікогену. Якщо рівень цукру в крові постійно підвищений, скажімо, через дієту, багату на прості вуглеводи, клітини, що реагують на інсулін, виробляють стійкість до нього. Ці клітини стають несприйнятливими до постійно високого рівня інсуліну та починають його ігнорувати — звичайний крок до розвитку діабету другого типу. Наслідком такої нечутливості є небезпечне підвищення глюкози в крові, що може призвести до серцево-судинних захворювань, інсульту та ниркової недостатності.