В. Горбатько

для тих, хто поруч, імена не потрібні. Імена потрібні, щоб звати тих, кого поруч немає.

Я так довго прагнула подорослішати, що коли це нарешті сталося, я розгубилася й не знала, що зі своєю дорослістю робити.

книжок у світі так багато, що й за все життя не прочитати, тому треба читати ті, які найдужче до вподоби.

Та хіба є щось більш промовисте і правдиве, аніж вигадка?..

хіба є щось більш промовисте і правдиве, аніж вигадка?..

Вам потрібен м’який комфорт вигадки і фантазії. Заспокійлива, заколислива надійність брехні.

Це було так давно! Тридцять років тому? Сорок? Мабуть, більше. Час летить швидше за думку.

проміжках між сеансами занурення у книжки

Найголовніше — встигнути. Бо о восьмій увесь величезний світ припиняє своє існування. І настає час читання книжок.

Нічого не допомагало. Розкажіть мені правду…
Читання ніколи досі мене не зраджувало. Воно завжди лишалося тим єдиним, на що можна було покластися. Вимкнувши світло, я відкинулася на подушку і спробувала заснути.