Леся Українка

Кохання - як вода, - плавке та бистре,

рве, грає, пестить, затягає й топить.

М а в к а

Як солодко грає,

як глибоко крає,

розтинає бiлi груди, серденько виймає!

П е р е л е с н и к

Я визволю тебе, моя кохана!

Гонзаго,
ви хочете зовсiм не мати вад,
а се вже й не гаразд, - се пригнiтає.

Кассандра
Поліксене,
що говорить про те! Я добре знала,
що я йому дружиною не буду.

Поліксена
А нащо ж ти приймала подарунки?

Кассандра
Бо я його любила. Ті дари -
то все, що міг Долон Кассандрі дати.
Чому ж я мала б і того зрікатись?
Він щиро те давав, а я те брала,
щоб мати спогад про хвилини щастя,
бо звала я, їх небагато буде.
Дивись: і досі золота гадючка
мені правицю обвиває так,
як спогад в'ється коло мого серця…

Деїфоб
Так, я се бачу, ти сестра Паріса,
але не Гектора. Наш Гектор міг
життя віддати, жінку залишити,
осиротити сина для рятунку
або для честі Трої. А Паріс
готовий для Гелени загубити
весь рідний край. Отак і ти, Кассандро,
для тіні млявого свого Долона,
хоч сам він був зрадливий проти тебе,
готова всіх нас утопити

Кассандра
То не було геройство.
Герой користі не шукає зроду.

Андромаха
Та що, Кассандро,
доволі з нас уже твоєї правди,
зловісної, згубливої, так дай же
нам хоч неправдою пожить в надії.
Ох, я вже втомлена від тої правди!
Ой, дай мені хоч сон, хоч мрію, сестро!
Дай вірити хоч день, що мій синочок,
Астіанакс єдиний, буде жити,
що не загине він од рук ворожих
і буде сильний, владний, богорівний,
як був його отець, мій любий Гектор!
Ох, дай мені хоч сон, хоч мрію, сестро!

Кассандра
Для сну, для мрії ти згубить готова
усе те військо? Сором, Андромахо!

Іди, збери своїх рабинь, звели їм
кітари й флейту взяти і музику
збратати з ніжним співом, може, сон
і мрію золоту вони накличуть

тобі на очі, втомлені від сліз.
Є в тебе фінікіянка рабиня,
ота, що вміє змії замовляти,
вона приспить в тобі змію тривоги,
і ти заснеш, і в сні тому не буде
нічого злого, ні війни, ні смерті,
ні страху, ні Кассандри.