Ольга Кобилянська

  • Анастасия Матусяfez uma citaçãoano passado
    Жінка призначена чоловікові, як смерть від бога
  • Olena Halakhfez uma citaçãoano passado
    але коли ми, як ті чорні воли, гарували від рання до вечора, — бог лиш найліпший свідок, — він сидів у корчмі і пропивав пражину за пражиною та пересипляв найкращу пору днини. Лінивий волошисько! І те, що вона заробляла, заносив він до корчми, а як уже не було що з дому виносити, брався до крадіжки. Коли я його краденого бика не хотів у себе переховати, він став моїм найгіршим ворогом. Затроюе мені мою дитину та пхає її на ту дор
  • yanaborcom89fez uma citaçãoano passado
    Нічого — крім білого простору, що розливається далеко, як лиш око засягне. А там уже небес дотикається і никне.
  • yanaborcom89fez uma citaçãoano passado
    Та, мабуть, мила їй ота широка просторінь.
  • yanaborcom89fez uma citaçãoano passado
    На неї можна було й дванадцять міхів усадити — се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом.
  • Юлія Константинюкfez uma citaçãohá 4 meses
    Я родилася 29-го падолиста...

    Старі люди і сонники кажуть, що цей день — день недолі
  • Viktoriia Picantinfez uma citaçãoano passado
    адже кожда проява має свої причини й наслідки, все підлягає строгим законам, лише ми не дуже на це зважаємо. Ми не дуже доходимо причини деяких прояв, що далися би не раз змінити на добре... Ні! Ми кажемо, що все має своє призначення і так мусить бути!..
  • Viktoriia Picantinfez uma citaçãoano passado
    Нечисте сумління не глядить ніколи правим людям в очі!
  • Надія Омельчукfez uma citaçãohá 6 meses
    Тепер застановлялась я знов над тим, що є люди такі, як нації. Властиво, що характери поодиноких людей є аналогічні характерам поодиноких націй. Не правда ж? Так, напр., є характери, по котрих можна з певністю надіятись, що сповнять цей або той учинок, сповнять щось неожидано великого, сильного. Є переняті якоюсь красою, що остається завсігди і в різких випадках свіжою і є свобідна від усіх буденних додатків. Такі є й нації.

    А противно є знов натури, одарені багато, але напоєні наскрізь смутком. Змагають до всього, але не здобувають нічого, їх істота перенята наклоном до терпіння і туги, мов рослина до сонячного тепла. Я власне думала, — говорила я далі, під час коли він уважно слухав, — що ненавиджу цей тон вічної туги так, як ненавиджу, напр., одностайний тужливо-хорий усміх на блідім лиці нашого народу. З самого жалю за минувшиною ми вже ослабли, а жалібна мелодія, що дзвенить у нашій душі і котру ми так добре розуміємо, заколисала всі наші сили до немочі, Чи не так? Ах! — докінчила я гірко. — Це правда, я також донька українсько-руського народу!
  • Надія Омельчукfez uma citaçãohá 6 meses
    Не знаю, яка ваша боротьба, але не спроневіряйтесь ніколи тому, що давало вам досі відвагу і право бути гордим. Не дбайте про загал і йдіть своєю дорогою, доки не опинитесь високо-високо!
fb2epub
Arraste e solte seus arquivos (não mais do que 5 por vez)