Камаль Равікант

Ті, хто себе люблять, відкидають своє еґо й просять допомоги. Тому що вони того варті.

Той, хто себе любить, приймає запропоновану поміч.

Я присягаю любити себе з усією силою, яку тільки маю, у своїх думках, у своїх діях, у своїх словах, тому що я вартий палкої та безмежної любові.

«Сьогодні я собі присягаюся любити себе, ставитися до себе, як до того, кого я люблю насправжки і щиро — у своїх думках, у своїх діях, у тому, що обираю, у тому, що зі мною трапляється. Кожної свідомої миті я обираю ЛЮБИТИ СЕБЕ».

Любов — вона ж не обов’язково повинна бути до когось, еге ж? Любов — це емоція, любов — це відчуття, любов — це спосіб існувати

Скажи вдихаючи: «Я себе люблю», а видихаючи: «Дякую».

Ось що я пропоную: навіщо обмежувати цю вправу тільки собою в дитинстві? Нічого не зупиняє тебе поділитися любов’ю із тим, ким ти був рік тому чи навіть вчора. Особливо це буде корисним, якщо ти нещодавно мав складний період.
Дай собі минулому любов, якої потребував. Це одна з найпотужніших речей, яку ти можеш зробити.

«Я себе люблю. Я себе люблю. Я себе люблю. Я себе люблю». Це стало моїм якорем, єдиною істиною.

У цьому є сила. Замість того щоб реагувати на ситуації, я почав вибирати, як я хочу повестись.

з кожним усвідомленням настає свобода, відчуття легкості. І ріст.