Камаль Равікант

Ті, хто себе люблять, відкидають своє еґо й просять допомоги. Тому що вони того варті.

Той, хто себе любить, приймає запропоновану поміч.

Я присягаю любити себе з усією силою, яку тільки маю, у своїх думках, у своїх діях, у своїх словах, тому що я вартий палкої та безмежної любові.

Любов — вона ж не обов’язково повинна бути до когось, еге ж? Любов — це емоція, любов — це відчуття, любов — це спосіб існувати

«Я себе люблю. Я себе люблю. Я себе люблю. Я себе люблю». Це стало моїм якорем, єдиною істиною.

У цьому є сила. Замість того щоб реагувати на ситуації, я почав вибирати, як я хочу повестись.

з кожним усвідомленням настає свобода, відчуття легкості. І ріст.

Сьогодні я собі присягаюся любити себе, ставитися до себе, як до того, кого я люблю насправжки і щиро — у своїх думках, у своїх діях, у тому, що обираю, у тому, що зі мною трапляється. Кожної свідомої миті я обираю ЛЮБИТИ СЕБЕ».

«Зараз я не оприлюднюю публікацій, якщо вони не змушують мене перейматись тим, якої думки про мене люди».

Те, у що ми віримо, є тим, чого ми шукаєм; це фільтр, крізь який ми бачимо своє життя.