Дара Корній

Любов — то коли більше віддаєш, аніж береш, — сказало найпохмуріше одоробло. — Навіть тоді, коли боляче.

Можна йти проти вітру, а можна йти назустріч йому. Вибираєш сам

Не дозволяй нікому обтинати тобі крила…

людське життя не складається, на жаль чи на щастя, з того «якби», бо воно — навіть не перехрестя доріг, інколи то — звичайнісіньке болото.

ті, кого ми любимо, заслуговують на щастя найбільше. Нехай і не з нами, нехай із кимсь іншим

: ніколи не буває запізно, навіть тоді, коли вже точно спізнилися…

ніколи не пізно повернутися до себе справжньої, навіть коли тобі кажуть, що твій потяг давно пішов і ти спізнилася. Бо добратися до пункту призначення можна й іншим способом.

Бог не породжує зла. Він є любов. Зло живе там, де немає Бога».

Темряви також не існує. Ми можемо дослідити світло, використовуючи призму Ньютона, тобто розкласти світло на кольори і навіть вивчити довжини хвиль кожного кольору. Але ми не можемо виміряти темряву. Темрява — це поняття, яким людина називає відсутність світла».

Зло — це відсутність Бога. Воно схоже на темряву і холод. Нема тепла та світла — і ми кажемо „холодно“ та „темно“. Відсутність Бога та божественної любові всередині людини — це і є зло.