Платон

Коли лебеді відчувають, що їм пора вмирати, то співають не те що не гірше, ніж будь-коли доти, а навпаки — їхня передсмертна пісня звучить особливо чудово й голосно.

Дорогий Пане та інші тутешні боги, наділіть мене внутрішньою красою! А зовнішнє у мене нехай буде у згоді з внутрішнім. Багатством я вважаю мудрість, а золота нехай би я мав стільки, щоб ні винести, ні вивезти не було б під силу нікому, крім людини, яка в усьому знає міру

тож, чи прагнув би хтось, якщо він великий [скажімо, зростом], бути великим або сильний — сильним?
— Ні. Ми вже дійшли згоди, що це неможливо.
— Отже, якщо хтось є якимсь, то вже не має потреби в тому, щоб таким бути.
— Авжеж, — відповів Агатон.