Сергій Жадан

Я валю звідси, к єбєням, Вася, к єбєням!

Мені він після цього чомусь відразу перестав подобатись. Стоїть якийсь притирок з кейсом, пиздить тут.

пішов на хуй, — нервує Вася

Варто було потрапити сюди, в середину пекла, аби відчути, як багато ти мав і як багато втратив

— Шо за хуйня? — сказав я, уважно підбираючи слова.

Справді-справді, — підтягувала друга, — чорні нитки в її волоссі тонко світилися в темряві кінозалу, й засмучені чоловіки проводжали її пізньої пори, оливковими вечорами, мрійно задивляючись, як теплою бронзою відсвічує її шкіра.

Стрес — це коли ти граєш на електрогітарі, а в залі немає електрики.

аж тут малого порвало: надто довго сиділа в ньому ця пружина, надто сильно підтискала вона серце, виштовхуючи його з грудей, надто довго він стримувався, надто багато від нього вимагали. Місяць на цій койці, з цими мудаками, один із яких давно впав у маразм, вигадуючи різну хуйню про зебр і антилоп, а другий, блядь, узагалі ставився до нього, як до урода, так, ніби він, блядь, тут крайній і має за все відповідати, так, ніби до нього, сука, можна ставитись, як до пацана, не помічаючи, блядь, упритул, на хуй! Молодий вибив мамі з рук ці йобані шкарпетки, запустив печивом об стіну (лікар устиг відхилитись, Юра здивовано підвівся) і зайшовся криком, пояснюючи цій ідіотці, щоби його, блядь, не чіпали, щоби залишили його, блядь, у спокої, що він, блядь, сам, на хуй, розбереться зі своїми шкарпетками, і щоби вона, стара ідіотка, валила звідси й більше не приходила.

Нас убиває слабкість, яку ми тримаємо в собі, позбутись якої нам так шкода.

Потрібно завжди повертатися, інакше для чого було кудись узагалі рушати?