Олена Печорна

Від долі біжать по колу

Такої травички у вас не знайдеться

Я й для тебе травичку знайду,

Екологія не та, щоб хворих воскрешати

«Людині дано не більше й не менше того, що вона здатна витримати, щоб прожити. То був мій шлях, тепер я це знаю і у свою хвилину піду — не озираючись, без прокльонів, з молитвою за тих, кого любила чи ненавиділа, ще заберу гріхи й залишу по собі Любов — щоб світ став кращим»

нас є крила, і над нами немає неба.
Бі Дорсі Орлі
Воно всередині нас.

давно чорного кольору.

Ось дійшла

Небо не втримає раю, якщо там опинюся я

Кожен із нас носить у собі свого демона, мій батько свого не мав, бо давно став ним

Мені ніхто не розповідав про рай і пекло, однак коли я дізналася про їх існування, то зрозуміла, що жила саме в останньому, де вціліти можна було, лише сховавшись, адже наш демон самостверджувався за рахунок найслабшого з тих, хто опинявся поруч, а поруч були ми.