Валентина Кохан

Ми даємо їм те, що вони люблять найбільше — свободу. Вони вільні гратися, не ходити до школи

Вони вільні гратися, не ходити до школи, харчуватись улюбленими солодощами — їм більше нічого не потрібно.

— Повернемо, — щасливо всміхнулась імператриця. — Ці діти розкрили нам таємницю природи любові: що більше ти ї ї віддаєш, то більше ї ї з’являється у твоєму серці.

У імбирців і дітей було кілька хвилин, щоб попрощатися. Усі обіймалися, обмінювалися адресами та номерами телефонів, обіцяли, що відтепер назавжди змінять свою поведінку.
5, 4, 3, 2, 1… Діти зникли так само, як і з’явилися, — їх засмоктало у світловий тунель.

Зникнення дітей

Данилко саме сидів у своїй кімнаті, коли на стіні з’явилося яскраве сяйво й утворилася діра.

Напередодні його мамі зателефонувала класна керівниця і вкотре поскаржилася на поведінку Да-
нилка. «Намастив крейдою стілець!» Пф! Могли б уже звикнути. Це вчетверте за цей місяць.

Хлопчик узагалі не вважав крейду на стільці чимось жахливим. За чотири роки його навчання школа бачила більш вигадливі витівки від Данила Бійчука

Юним читачкам та читачам належить дізнатися про пригоди, які чекають на дітей у цьому незвичному місці, та про те