Коллін Мак-Каллоу

Сльози сліпили її, а душу переповнювало ще незнане відчуття горя, бо до цього дня вона не мала нічого, за чим можна було б горювати.

що поганого в тому, щоб хотіти від життя більше, ніж важкої й нудної праці?

вона змалечку привчала себе не дозволяти зовнішнім обставинам впливати на її життя.

Мабуть, ми страждаємо у пеклі саме під час життя…»

Мені всього-на-всього тридцять один рік.
— Що ж, повірю вам на слово, — мовила Джастина, скидаючи свої туфлі. — Хоча ви для мене застарі, бо я — квітуча двадцятиоднорічна дівчинка.