Марк Антонін Аврелій

я користувався послугами чудових вчителів вдома і зрозумів, що на таке варто витрачати кошти.

нічому не дивуватися, нічим не вражатися, ні в чому не поспішати і не зволікати, не губитися, не поринати у смуток, не тринькати марні похвали

про його вміння і утримуватись, і насолоджуватись, натомість коли більшість не здатна до стриманості перед спокусою насолод.

Сьогодні мені доведеться наражатися на людей нав’язливих, невдячних, зверхніх, підступних, заздрісних, неприязних. Ці риси у них мають витоком те, що вони не знають, де добро, а де зло. А я, людина, що пізнала прекрасні витоки добра і ганебні — зла, можу збагнути і природу тих, хто перебуває в омані. Вони близькі мені не кревно і за походженням, а через божествену волю й завдяки моєму розуму. Від їхнього зла я захищений знанням. Вони не в змозі долучити мене до чогось ганебного.

Адже божевільні ті люди, котрі все життя виснажують себе справами, не маючи певної цілі, з якою треба було б погоджувати всі прагнення та уявлення.

Час людського життя — мить; його суть — вічна течія; відчуття — непевність; будова всього тіла — тлінна; душа — нестійка; доля — загадкова; слава — недостовірна. Одним словом, усе, що відноситься до тіла, є подібним потоку, те, що відноситься до душі, — сновидінню та диму. Життя — боротьба та мандрівка чужиною; посмертна слава — забуття.

Що ж таке вічна слава? — Суєта суєт. Але чи є що-небудь, до чого слід поставитися серйозно? Тільки одне: праведні помисли, загальнокори

загальнокорисна діяльність, мова, нездатна до брехні, і душевний настрій, коли людина з радістю сприймає все, що відбувається, як необхідне, як передбачене, як таке, що випливає із загального початку і джерела

ивись на все людське, як на швидкоплинне і короткочасне — те, що було вчора ще в зародку, завтра вже мумія або прах. Отже, проведи момент часу, який залишився, в злагоді з природою, а потім розлучися з життям так само легко, як падає дозріла олива: славословлячи природу, яка її породила, і з вдячністю до древа, яке дало їй життя.

Живи в спілкуванні з богами!